Настояще / повне имя: Martin Lee Gore

Дата народження (мiсце народження): 23 липня 1961 (Basildon, Essex, Англия)

Сценичне им`я / група: Martin Gore (Martin L. Gore) / Depeche Mode

Зріст 1.75 м
Колір очей – зелений
Колір волосся – русявий, світло-русий
Екс-дружина: Сюзанна Лі Гор (Бойсверт)
Діти: Вива, Ава, Кейло Леон
Мiсце проживання:
– Дагенем, Ессекс (Велика Британія)
– Берлін (Німеччина)
– Санта-Барбара (США)

Композитор,музикант, вокаліст, Ді-Джей
• Depeche Mode
• VCMG – у дуеті з Вінсом Кларком (Вінсент Мартин)
• Сольні проекти:
– Counterfeit e.p. (EP) (Mute Stumm67, 1989)
– Counterfeit² (Mute, 2003)
• Співпраця з іншими виконавцями:
– Garbage
– Motor
– Nitzer Ebb
– Onetwo
– Client
– Гвен Стефани
– Фрэнк Оушен

Передмова…

На сьогоднішній день містер Мартін Л. Гор поважна персона у шоу-бізнесі. Він всесвітньо відомий музикант,частина легендарної групи Depeche Mode,видатний тенор, один з кращих сонграйтерів у історії.

Важко навіть уявити, як починався життєвий і творчий шлях, улюбленця мільйонів. Біографія маестро не проста і, водночас,  близька і зрозуміла кожному з нас.

А починалося все не з амбіцій і мрій про гроші та славу, а зі звичайного захоплення музикою сором’язливого, тихого хлопчини із нудного передмістя Лондону.

Пройшло багато років, минули злети і падіння у творчості та в особистому житті, доки «білявенький із Депеш Мод» став містером Мартіном Лі Гором. І ось його історія…

Мартін Гор народився 23 липня 1961 року у місті Дагенем, що у графстві Ессекс. Друге ім’я – Лі (Lee) Мартіну дали на честь діда Леона.

Його дід, вітчим – Девід та мати – Памела працювали на заводі «Форд». Проте, згодом, сім’я вирішила змінити місце роботи і перебралася до Безілдона, де Мартін і зростав зі своїми молодшими сестрами Карен і Жаклін.

Хлопчик зі звичайної робочої сім’ї був тихим і сором’язливим. Він проводив більше часу у своїй кімнаті, читаючи казки і мріючи, ніж граючись з однолітками. У школі Мартін був зразковим учнем. Його улюбленими предметами були французька та німецька мови, а от історія і математика була зовсім не до душі. Також хлопець грав у крикет за шкільну команду та відвідував церковну школу. У ту саму церковну школу – «бригаду хлопчиків» – ходив Ендрю Флетчер та Вінс Мартін (більше відомий усім, як Вінс Кларк), які в результаті стали колегами Мартіна. Проте Гор ніколи не був надто релігійною людиною, а відвідував школу лише заради хору.

Всі довкола вважали Мартіна тихонею і ботаніком, тому ніхто навіть не підозрював про його вроджений талант.

Інтерес Мартіна до музики прокинувся, коли хлопчик, років у десять, знайшов старі мамині платівки. Це були рок-н-рольні записи, на кшталт Элвіса, Чака Беррі, Дел Шеннон, які Мартін буквально затер до дірок, прослуховуючи знову і знову. А потім Гор всерйоз захопився і почав збирати музичні журнали («Disco 45»), платівки, вивчати тексти пісень.

Його улюбленою музикою став глем-рок. Гаррі Глітер довгі роки супроводжував Мартіна, а також Девід Боуі, Браян Феррі та «Sparks». Хлопець не шкодував грошей на улюблених виконавців і зібрав цілу колекцію платівок.

* В одному з інтерв’ю Мартін пригадував прикрий випадок, коли мама покарала його за бійку, викинувши всю його колекцію платівок на смітник.

Вперше до рук Мартіна гітара потрапила, коли йому було 13 років. Його товариш, Філ Бердетт, показав йому кілька простих акордів і більше Гор не випускав гітару із рук. Для людини, яка має «абсолютній слух» не було надто важко опанувати інструмент, а також підібрати мелодію.

Звичайно місцеві хлопці не пропустили нагоди, щоб поглузувати. На дні народження друга – Мaркa Крікa (який у 1981 зробив обкладинку для першого синглу Depeche Mode), хлопці посміялися над Мартіном, що він тягається з гітарою, як дурень. На що Гор, мовчки, встав і без єдиної помилки виконав пісню «American Pie» Донa Мaклінa.

Певно цей випадок і став точкою відліку музичної кар’єри  Мартіна, коли він почав виступати на публіці. Разом зі своїм другом Філом вони слухали музику, грали на гітарі та складали пісні. Доробком того часу стала пісня «See You», яку Гор написав у вигляді балади, виконаної під акустичну гітару.  Згодом ця пісня з’явилася у альбомі Depeche Mode, коли Мартіну випала нагода реалізувати себе.

Хлопці заснували гурт «Norman & The Worms», де Гор грав на гітарі, а Філ Бердетт був вокалістом. Відомо, що вони виступали перед публікою, а також на місцевому рок-фестивалі, приймали участь у конкурсах, проте великого успіху не мали і, згодом, гурт розпався.

У той час Мартін вже закінчив школу та знайшов собі роботу у банку «Нaт-Вест», що у Лондоні на Фенчерч-стріт. Проте мріяв Гор зовсім про інше. І це все ще не була світова слава і знаменитість. Мартін хотів стати перекладачем, а свою одноманітну роботу у банку просто ненавидів. Звичайно, що і керівництво не бачило у сором’язливому, безініціативному  парубку майбутнє свого банку. Однак завдяки своїй роботі Мартін зміг придбати у кредит свій перший синтезатор, яким він просто марив. Придбавши популярну тоді новинку, Мартін автоматично став найбажанішим музикантом у рідному Безілдоні.

У той же час десь неподалік експериментували із музикою і Вінс разом із Енді, які назвали свій гурт «Composition Of Sound».  Електронна музика тоді тільки набирала обертів і була новою хвилею – ковтком свіжого повітря серед поп-культури. Тому, дізнавшись про нову іграшку Мартіна, хлопці негайно запросили його грати з ними у «Composition Of Sound».

* По деяким свідчення, Мартіна прийняли до гурту лише тому, що у нього  був ситезатор.

Водночас Мартін грав у гурті «French Look». Так вдень він працював у банку, а вечорами виступав у місцевих клубах одразу з двома гуртами.

30 травня 1980 року відбувся перший виступ «Composition Of Sound» у новому складі. У той же вечір Мартін мав відіграти свою партію у «French Look». Саме у цей вечір Гору довелося обирати колектив, з яким він хоче працювати надалі. Достеменно невідомо із-за чого почалася суперечка між Вінсом Кларком (лідер «Composition Of Sound») та Робом Алленом (лідер «French Look»), свідки розповідають, що тоді щось трапилось із апаратурою перед виступом другого колективу – Composition Of Sound, а провина за технічні несправності була покладена на Аллена і компанію.

* У деяких статтях, пов’язаних із творчістю Depeche Mode, висувалася гіпотеза, що хлопці посварилися саме через Мартіна, бо хотіли, щоб він грав лише у одному гурті.

Згодом до компанії долучився хуліган, модник і просто товариський парубок Дейв Гаан, якого «знав кожний собака у місті». Він і запропонував назву «Depeche Mode», яку він вичитав на обкладинці французького модного журналу.

Завдяки зусиллям Вінса та вірі у майбутнє гурту Деніела Міллера (засновника Mute Records) 20 лютого 1981 року вийшла перша платівка гурту – альбом «Speak & Spell». А згодом почалося і турне по Великобританії, на підтримку альбому.

Після закінчення турне перед Мартіном постали нові можливості і задачі, у зв’язку з виходом зі складу гурту сограйтера Вінса Кларка. Обставини склалися так, що хтось мав зайняти дану посаду, щоб гурт міг продовжувати своє існування. Оскільки Гор вже написав пісню «Tora! Tora! Tora!» для першого альбому і мав інші доробки, годі було й думати про когось іншого.

* У одному інтерв’ю Дейв Гаан згадує цей час так: «Ми просто спихнули все на Марта, а самі пішли собі розважатися».

І от, 27 вересня 1982 року, другий студійний альбом «A Broken Frame» був уже на полицях магазинів, а Депеш Мод вирушив у турне прийнявши на посаду клавішника перспективного молодого музиканта Алана Уайлдера.

Зрозуміло, що шалений ритм, живі виступи, постійні вечірки та алкоголь швидко втомили Мартіна. За відпочинком і душевною рівновагою Гор вирушив до селища Шлесвіг-Холстен, що у Німеччині. Це місце полюбилося композитору, ще у 15 років, коли він їздив до Німеччини за обміном і проводив там канікули. Проте відпустку довелося скасувати. Фанати якось довідалися про приїзд Мартіна і оточили будинок Френценів. Хлопцю ледь вдалося втекти із селища.

Цей прикрий випадок не відбив у Гора любов до Німеччини. Наступні альбоми були записані у Берліні (у 1983, 1984 і 1986 рр.), можливо навіть за пропозицією Мартіна. Саме у цей період він почав ходити по місцевим нічним клубам і захопився садо-мазо костюмами, а також новою дівчиною – Крістіною Фрідріх. Після чого він перебрався до Берліну, де проживав до 1988 року.

Мартін ніколи не приховував своєї нелюбові до рідного Безілдону і був радий втекти із нього, якнайшвидше і якнайдалі, оскільки містечко було затісним і застарілим для нього.

* У одному із недавніх інтерв’ю Депеш Мод згадували випадок, коли повертаючись з концерту до дому хлопці зустріли місцеву банду, яка б точно побила їх за незвичний зовнішній вигляд, якби батько Енді не забрав їх на машині. А також Мартін пригадував, як йому частенько діставалося від хуліганів.

Латексні костюмчики, скупчення ціпків та нашийників, а також елементи жіночого гардеробу Мартін Гор одягав і на виступи Депеш Мод і на кожен день, чим когось із колег дивував, а інших просто смішив.

* Девід любить нагадувати Мартіну про буремну молодість: «Коли він натягував усі ці латексні штуки, вони замикалися на ключ і кожен раз доводилося шукати хлопця з ключем, що б відлити!»

А згодом, до свого епатажного іміджу Гор додав публічний стриптиз, який він влаштовував будь де, коли йому заманеться. Подібні витівки можна побачити на самому початку музичного відео «Question of lust». Одного  разу Мартін навіть додумався влаштувати стриптиз у фешенебельному ресторані у Відні, на очах у численних відвідувачів, чим змусив ніяковіти колег.

З того часу лишилося багато фотосесій Гора у жіночому спідньому, шкіряних суконьках і на шпильках, з бордовою помадою та іншим макіяжем.

Через таку поведінку журналісти постійно запитували Мартіна, чи не гей він часом. На що останній кожен раз із усмішкою відповідав, що він не гей і навіть не бісексуал.

* Зрештою, Гор став розмірковувати над тим, як він буде пояснювати своїм дітям такий зовнішній вигляд.

Любов до фотосесій та інтерв’ю зникла у Мартіна після випадку с одним із німецьких журналів. Коли його слова невірно трактували і перекрутили зовсім у іншому сенсі.

Крім того, новим захопленням Мартіна став алкоголь у великих дозах. Багато хто із знайомих пригадував, що Гор був тихонею, лише поки не хильне чарочку. І частенько він не відчував міри у споживанні алкоголю.

Закохавшись у Крістіну, стосунки із якою завершилися вже через рік, Гор написав неймовірно душевну, сповнену ніжності баладу «Somebody», яка увійшла до четвертого альбому «Some Great Reward» . Відомий факт, що Мартін записував її оголеним.

Якщо альбом «Construction Time Again» стосувався більше соціальних і політичних проблем того часу, які у піснях Мартіна звучали, як громадський протест, то «Some Great Reward» став відображенням внутрішнього світу автора – його надій і сподівань. У піснях Мартін став піднімати більш чуттєві теми, розмірковувати над сенсом життя. Також Гор почав розмірковувати на тему релігії. Прикладом таких думок стала пісня «Blasphemous Rumours», яку багато хто став вважати антирелігійною – її навіть заборонили у деяких країнах.

Після розриву з німецькою подругою Гор повертається до рідної Британії і живе у Лондоні.

Різноманітність інтересів Мартіна Гора, пошук себе у творчості і особистому житті не припинялися ні на хвилину. Так захоплення Гора Німеччиною відобразилося ще й у інтересі до літератури про фашизм і німецьку історію. Через що він знову зіштовхнувся з нерозумінням багатьох людей, хоча й наголошував, що його цікавить позитивна сторона історії Німеччини.

У часи «Music for the masses» і трохи раніше до гардеробу Мартін додав стиль мілітарі. У ті часи саме розповсюджувався рух неофашистів, через що, приїхавши на гастролі до Німеччини у такому вигляді, Мартіна не хотіли пропускати прикордонники, оскільки запідозрили його у причетності до цього руху.

У перерві між записами студійних альбомів Depeche Mode та концертними турне, Мартін знайшов собі зайняття для душі. Він записав невеликий сольний альбом, який складався з п’яти кавер-версій пісень відомих виконавців і однієї народної пісні «Motherless Child». Вперше робота Гора була підписана його повним ім’ям – Мартін Л. Гор. Даний проект не планувався, як комерційний, проте серед шанувальників гурту він зайняв місце на рівні зі студійними альбомами Depeche Mode. Та все ж, альбом був більше вираженням музичних уподобань  Гора поза межами Depeche Mode і демонстрацією його вокальних здібностей.

* Коли Мартіна запитували у інтерв’ю, чому він не займається сольною творчістю на рівні з участю у колективі? чому кавери, а не власні пісні? Він відповідав коротко і чітко, що його основна робота Depeche Mode і найкраще він віддає лише для гурту, а видавати публіці щось гірше він не хоче.

У Мартіна Гора завжди було багато подруг, які супроводжували його підчас турне, у свій час. Проте на той момент у життя Мартіна увійшла дівчина, яка назавжди стала частиною композитора. 6 червня 1991 року Гор став батьком дівчинки Віви-Лі Гор.

Тоді у біографії Гора спливає ще один цікавий факт. Під час вагітності Сьзен Бойсверт, мати повідомила Мартіну, що його батько насправді вітчим. А біологічний батько темношкірий американський солдат. Розповіла вона це через стільки років тому що побоювалась, що дитина Мартіна може народитися темношкірою. Тоді Гор важко сприйняв цю новину і навідріз відмовився давати коментарі пресі.

Зі слів друзів і знайомих, на той час, стосунки з мамою Віви Сьюзен складалися не дуже добре. Мартін навіть покинув сім’ю на деякий час, а офіційно пара одружилася лише у 1994 році.

У 1993-1994 роках Мартін Гор подорожує світом у рамках турне на підтримку альбому «Devotional», який, на думку всіх учасників колективу, став найбільш виснажливим, драматичний і руйнівним для кожного з них окремо і Depeche Mode, як єдиного цілого. Девід Гаан вживав неймовірні дози алкоголю і наркотиків, Енді Флетчер взагалі залишив колектив на половині турне посилаючись на особисті обставини, а непомірне захоплення Мартіна алкоголем і виснаження після концертів доводило його до приступів.

* Мартін зізнавався пресі, що йому більше до вподоби створювати музику, а ніж гастролювати. Проте він розуміє, що це частина його роботи від якої нікуди не подінешся.

Тоді Мартін частенько виходив на сцену ледве тримаючись на ногах, а після концерту продовжував вечірку у себе в номері. Його навіть заарештувала за порушення громадського спокою.

По закінченню турне Алан Уайлдер назавжди залишає гурт і Гору доводиться перебрати на себе ще й частину роботи в студії, яку виконував Алан, звільнивши інших від просиджування за пультом днями і ночами. У той же час у вокаліста Дейва Гаана трапляється передозування наркотиками, через що він ледве не помер і постає питання існування гурту у майбутньому.

21 серпня 1995 року у Мартіна народжується ще одна донька Ава. Також він продовжує роботу над сольним проектом.

У той час більшість людей бачила ситуацію, яка склалася у групі, як кінець її існування. Мартіна неодноразово запитували, чому б йому не стати вокалістом Depeche Mode і не продовжити запис альбомів і гастролі? Проте, кожного разу, Мартін відповідав, що він може співати, але ніколи не стане фронтменом гурту. Та й взагалі він не уявляє Depeche Mode без Девіда.

У 1997 році гурт відроджується у якості тріо із новим альбомом «Ultra» на підтримку якого Depeche Mode провели всього декілька виступів у клубах, побоюючись, що нові гастролі негативно відобразяться на психологічному стані всередині групи. Виконувати роботу Алана Гору допомагав продюсер Тім Сіменон.

Беззаперечно, Мартін Гор став видатним композитором і зріс впродовж років в професійному плані. Його пісні набували більш глибокого сенсу, філософських думок, душевного болю і переживань. Визнання знайшло Гора  у 1999 році, коли на церемонії  Ivor Novello Awards Британської Академії композиторів и поетів він отримав нагороду за «Міжнародні досягнення».

Запис альбому «Exciter» у 2001 році дався важко для Мартіна. Цей альбом став періодом творчої кризи для композитора.

* Пізніше у інтерв’ю Гор зізнавався, що для нього це був важкий період, коли йшли місяці в які він мав підготувати демо версії пісень для всього альбому, а він не міг записати і однієї вдалої композиції.

Ситуацію рятував Марк Белл і його команда, які приїхали до Мартіна до дому і  допомогли методом експериментів записати демо версії.

На думку більшості критиків і шанувальників цей альбом був не дуже вдалим і значущим. Особливо після легендарних «Violator» і «Songs of fate and devotion» від Гора стали очікувати чогось ще більш видатного. Проте «Exciter» став лише перехідним альбомом, хоча і був дуже гармонійним і атмосферним.

27 липня 2002 року Мартін Гор утрете стає батьком схожого, як дві краплі води на нього, хлопчика Кейло Леона.

У 2003 році Мартін нарешті завершує роботу над обіцяним другим сольним проектом «Counterfeit²», а також вирушає у міні-турне «A Night With Martin L. Gore», яке включало всього вісім концертів. У альбом увійшли неочікувані інтерпретації пісень таких виконавців, як Lou Reed, Iggy Pop, Nick Cave, Brian Eno, David Essex та John Lennon.

Незважаючи на 11 років подружнього життя і трьох дітей, стосунки у парі Мартіна Гора та Сьюзен погіршувалися. В результаті у 2005-2006 Мартін переживає болюче розлучення. Ці переживання вилилися у альбом «Playing the Angel», турне на підтримку якого, стало одним із найбільш касових.

* Розповідаючи про альбом, Мартін виділив пісню «Precious», яку він присвятив своїм дітям.

Через особисті проблеми Мартін Гор знову захопився алкоголем. З того часу лишилося багато аматорських записів його розваг на вечірках, а також імпровізованих концертів, які Мартін влаштовував для шанувальників просто у холі готелів, де він проживав підчас турне.

Проте, одного дня, Гор просто кинув пити раз і назавжди.

* Дейв Гаан розповідає: «Тоді Мартін добряче випивав і от, в один прекрасний день, він просто зупинився. Сказав «Окей, з мене досить» і перестав пити! Не уявляю, як він це зробив. Це неймовірно»

Мартін ще з 1990 року перейшов на вегетаріанську дієту, крім риби і молока, займається бігом зранку, а після відмови від алкоголю остаточно перейшов на здоровий спосіб життя.

Мартін Гор завжди був особою, яка легко захоплюється. Цього разу його пристрастю стали ді-джейські сети на благодійних заходах, коли одного разу він випадково спробував себе у цій ролі. Також у Мартіна назбиралася величезна колекція гітар, іншого музичного обладнання та інструментів, які стали у нагоді підчас запису альбому «Sounds of the Universe».

* Гор розповідав, що під час запису альбому вони використали багато раритетних синтезаторів, та іншого обладнання, яке він купив на «ebay».

Після запису «Sounds of the Universe», який критики і фанати сприйняли неоднозначно, здавалося, що Мартін відродився. Нові мелодії, звучання, проникливі вірші. На сцені, підчас світового турне, він намагався не просто співати свою партію, як раніше, а бути частиною шоу, спілкуватися з публікою. Здавалося, він нарешті почав отримувати задоволення від концертів.

* «Коли я кинув пити, я піддався думці багатьох, що хороші пісні можна писати тільки під кайфом, або на підпитку, і став переживати. А виявилося, що у мене з’явилося набагато більше сил і натхнення для написання пісень. Власне з’явився час, щоб писати, коли закінчилися вечірки» – розповідає Мартін у інтерв’ю того часу.

Після завершення вдалого світового турне Мартін приймає участь у знаковому проекті разом із колишнім колегою по Depeche Mode Вінсом Кларком, який і був ініціатором співпраці. Техно-проект VCMG (Vince Clarke Martin Gore) 13 березня 2012 року випустив студійний альбом під назвою «Ssss», який включав десять інструментальних треків. Цікаво, що через відстань (Мартін проживає у Санта Барбарі (США), а Вінс у Лодоні (ВБ). музиканти працювали окремо і обмінювалися матеріалами по електронній пошті, після чого у студії їх об’єднали в одне ціле.

Крім того, у перерві між записами альбомів Depeche Mode, Гор співпрацював з іншими виконавцями, такими як: Garbage, Motor, Nitzer Ebb, Onetwo, Client, Гвен Стефани, Фрэнк Оушен.

26 березня 2013 року Depeche Mode знову ощасливили прихильників новим альбомом «Delta Machine» за яким, звично прослідувало світове турне.

На сьогоднішній день Мартін Лі Гор успішний музикант, улюбленець мільйонів прихильників і прихильниць по всьому світу, один з найвидатніших сограйтерів у історії, люблячий батько і просто щаслива людина. Він подорожує по світу у рамках «Delta Machine Tour» у супроводі своїх дітей, які змалечку їздять із батьком підчас канікул, та своєї дівчини Керелі Каскі (Kerelli Kasky), з якою вони щасливі разом вже тривалий час.

Зараз містер Мартін Л. Гор, як на кожному концерті, його представляє Девід Гаан, сповнений здоров’я і енергії. Неможливо було не відмітити, що Мартін став приділяти більше уваги публіці підчас виступів, спілкуватися та залучати прихильників до шоу. Крім того, незважаючи на свою натуру інтроверта, Мартін залюбки фотографується з фанатами і дає автографи, коли має можливість.

Материал пiдготувала: Олена ЯКУНIНА